Нарешті я на футболі. Вперше в цьому сезоні. Може мені треба частіше на футбол ходити, прийшов – і у Волині перша перемога в цьому чемпіонаті. Як говорив Блохін : « Я фартовий ». Погода була не дуже. Градусів 8, максимум 10 зі знаком плюс. І хмарно. Цікаво так – починався матч було світло, завершували було темно. Від того ще холодніше. Змерз неймовірно, але відчув це лише після матчу. Під час гри заполонили емоції. Ех, скучив я за такими емоціями… Не скажу що здивувала кількість глядачів на трибунах. А було їх тисячі 4, не більше. Причина – ціни на квитки. Нормальний квиток, на верхні ряди коштує 40-50 гривень. На нижні 20-30, але воно того не варте: весь матч дивитись на поле через гратку забора не дуже хочеться. Тому і фани цінами не задоволені, особливо після 15-20 гривень минулого сезону. Матч. Тайм перший. Вже на першій хвилині міг забивати Агахова, але пробив низом в кут не дуже то і сильно і Неділько м’яч забрав. Початок був нехороший, але як виявилося лише початок. До речі Кварцяний хитрував. На перших хвилин 4-5 Ващук вийшов на свою позицію в центр захисту, а Шарпар в опорну зону. А далі помінялись. Це на стадіоні всіх здивувало, а Севастополь здивувало ще більше. А далі був гол. Максимюк на фланзі розібрався з гравцем, здається Поліщуком, і навісив у штрафний. Майкон виграв повітря у центр захисників і забив головою. Про самих цих захисників. Обидва на початку сезону були в Волині. І добре що Кварц їх вигнав. Якщо до Шевелюхіна претензій мало, то Шандрука фани ледь не вимагали вигнати. А тепер він у моряків… Програв верхову дуель Майкону один з них… Хвилина 10. Левандовський падає в штрафному Волині. Аналогічний момент хвилині десь на 24, тепер полетів Ньяга. У обох випадках не було нічого. Взагалі варто відзначити роботу у матчі арбітра Жукова. Претензій жодних. Але що хочеться відмітити у обох моментах, так це реакцію «постраждалих». Як вже це все набридло. Говорю про гравців двох команд, і про усіх футболістів вцілому. Відразу треба руки розводити, а про вираз обличчя писати не хочу, бо на форум більше не пустять. Зате на стадіоні на ці кривляння реакція була добряча. Грати треба пани футболісти, а не симулювати. А далі була 26 хвилина і багато в чому момент істини у матчі. Бутко прорвався до воріт і з лінії штрафної пробивав без перешкод (подяка центр зхисникам моряків – провал на провалі). Але м’яч влучив в штангу. Забий Волинь другий м’яч і моряки вже не ожили б. Тайм другий. Нервовий до неможливості. А тут був футбол. Футбол який варто дивитись, варто переживати, радіти і сумувати. Почалось все з замін у Волині дві у моряків одна. Пішов з поля Ващук, який у першому таймі всі сили залишив. У Севастополя пішов з поля Плешаков, який провалив гру повністю. Перші хвилини другого тайму не просто пройшли за переваги моряків, вони могли і мали забивати. Але тривав цей кураж хвилин 5, а далі домінувала знов Волинь. Але цікаво ось що. Команди з початком другої половини гри задали такі швидкості, що голова йшла обертом. Це фантастика. Я і не пам’ятаю щоб команди нижньої частини турнірної таблиці, грали на таких швидкостях. За це і Севастополю і Волині респект. Хвилин на десять гра заспокоїлась і здавалось так буде до кінця матчу. Та де там. Далі були нерви, емоції, сутички на полі. Напруга була величезна. Почалося все на 70 хвилині. Інцидент в центрі поля. Шандрук зачепив Майкона, обоє впали і бразилець вдарив суперника ліктем. Шандрук відповів. Обоє отримали по жовтій картці. А далі була 74 хвилина. Майкон обіграв Шандрука і виривався до воріт. Фол і друга жовта. Шандрук зіграв у матчі гірше не придумаєш. На 80 хвилині Севастополь втратив другий шанс у матчі забити. Нено втік від захисників волинян як від мертвих і увійшов під кутом у штрафний. Пробив низом у дальній кут, але не влучив. На цьому гру для Севастополя було завершено. 87 хвилина. Бутко, який знову провів класний матч, з правого флангу, обігнавши захисника увірвався в штрафну. Обіграний Зборовський біг позаду і потягнув Бодю за футболку. Пенальті. Бити взявся Майкон. Бив низом у лівий кут та ще й не надто сильно – піжон. Дасть йому Кварцяний. До кінця матчу, додано було 4 хвилини, Волинь тримала м’яч на половині поля суперника. Севастополь, як це не прикро здався… Чесно кажучи міг описати всі моменти матчу, бо вони і досі перед очима. Але і так накатав забагато, вистачить. Хоча писати було про що: і як кіпер Волині невпевнено грав, двічі створюючи пожежі в воротарському. Матюкався весь стадіон. І багато чого іншого. Висновки. 1. Волинь розірвала Севастополь на флангах. Перевага була величезна. На лівому Максимюк знущався з Болохана, а на правому Бутко з Зборовського. Перевага тут у Волині була просто непристойна, як для команд одного рівня. 2. Волинь повність перебігала Севастополь – від початку і до кінця матчу. Те що Волинь удобрій фізичній формі мене не дивує, а от чому моряки так слабенько бігали. Вони ж постійно наздоганяли лучан. Питання до Шевченка. 3. Легіонери Севастополя. Питання одне: для чого вони команді? А якщо ще й зарплату отримують таку як в Шахтарі… Ну я не знаю. Агахова просто деревяний, гнати його треба. Левандовський… Двояке враження він залишив. З одного боку він був найпомітнішим, грав на атаку, паси давав, на оборону відпрацьовував. А з іншого. Паси вперед йшли лише на Агахову. Плешакова він ніби навмисне не помічав і мені молодого форварда просто шкода. 4. Легіонери Волині. Тут теж не все ідеально. Майкон на рівні, возив захист. Омоко класно в центрі захисту відіграв. А от новачки Няга і Парасків не сподобалися. Можливо не зіграні, але все одно рівень має бути. А скільки ще їх поза заявкою. Я б сказав забагато. Але Кварцяний знає що з ними робити, шукає таланти щоб потім продати ( говорити хто з волиняк зараз в Металісті грає не буду ). 5. Тренер моряків Шевченко. Завершився матч. Він залишився у тренерській зоні і … закурив. Можливо це була його остання гра, як тренера моряків. Чесно кажучи це було б заслужено.
І поки все. Це моя перша стаття, так би мовити пробна. Тому сильно за неї мене не сварити. Тут я спробував себе у ролі оглядача футбольного портала, але об’єктивного, а не заказного. І ще одне. Я обов’язково перегляну звіти про цей матч на відомих порталах в Україні а також на сайті обох команд. І трохи їх розберу і прокоментую, так як бачив матч вживу. Це буде моя друга стаття. От і побачимо де і наскільки об’єктивно і правдиво пишуть звіти про футбольні матчі.
Правильно Міша, починати треба з чогось писати. Видно, що написано емоційно і напевно швидко, на одному диханні. Щодо порад на майбутнє - статті перечитуй через кілька днів після написання. Багато чого нового прочитаєш у самого себе. І з граматикою і стилістикою ще працювати треба. Стилістика то справа наживна, а от граматичні помилки не варто пропускати.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
